ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г п... смотреть
НЕБОКРА́Й, ю, ч.1. Частина неба над лінією горизонту; обрій.За темним лісом червоною загравою спалахнув небокрай (Д. Ткач);Уже сонце до небокраю хилить... смотреть
-ю, ч. 1) Частина неба над лінією горизонту; обрій. 2) поет. Те саме, що небо 1).
імен. чол. роду, тільки одн.небосклон
-ю, ч. 1》 Частина неба над лінією горизонту; обрій.2》 поет. Те саме, що небо 1).
крайнебо (-ба), неба край (р. краю), обрій (-рію); см. Горизонт. [Аж і поки неба край зачервоніє (Шевч.)].
небосхил, ОБРІЙ, крайнебо; (намет неба) небесний намет, НЕБО.
див. обрій
Havbryn, havrand, himmelrand, horisont
Himlarand, synrand, horisont
небокра́й іменник чоловічого роду
Horisont
астр. небосклон
небокрай, -ю
ჰორიზონტი