НАРЕЧЕ́НА (жінка стосовно до того, з ким має одружитися), СУ́ДЖЕНА фольк., НЕВІ́СТА заст.; МОЛОДА́, КНЯГИ́НЯ фольк. (під час весілля); КУНИ́ЦЯ фольк. (... смотреть
Відданиця, заручена, кохана, кохання, коханнячко, куниця (при сватанні), любов (чия), молода, невіста, невістонька, невісточка, перестарок (дівчина, як... смотреть
корень - НАРЕЧ; суффикс - ЕН; окончание - А; Основа слова: НАРЕЧЕНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - НАРЕЧ; ∧ - ЕН; ⏰ - А; Слово На... смотреть
імен. жін. роду, жив.невеставід слова: нареченийад'єктивнареченный
[nareczena]ж.narzeczona
(як ім.) bride, fiancee (фр.)
ім. Мирянка, яка готується прийняти або приймає Таїнство Шлюбу; заст. невіста
(жінка перед одруженням) суджена, кохана, (на весіллі) молода, княгиня.
нарече́на іменник жіночого роду, істота майбутня дружина
【阴】 未婚妻
Нарачонанявеста
Нарече́на, -ної, -ній; -че́ні, -них
Brud, fæstemø
Brud, fästmö
Brud
нарачонанявеста
-ної ż narzeczona
нарачона нявеста
პატარძალი