МО́ЩЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до мости́ти 1.Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (І. Франко).2. у ... смотреть
корень - МОЩ; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: МОЩЕНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - МОЩ; ∧ - ЕН; ⏰ - ИЙ; Слово Мощени... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до мостити 1). 2) у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо).
Моще́ний, -на, -не; дієпр. (від мости́ти)моще́ний, -на, -не; прикм.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мостити 1).2》 у знач. прикм. Який має настил із твердого матеріалу (каменю, дерева тощо).
Брукований, вибрукований, забрукований, збрукований, вистелений, устелений, див. мостити
ад'єктивмощенный
Paved; (бруком) cobbled
мо́щений дієприкметник
техн. мощённый, мощёный