КОЧОВИ́ЩЕ, а, с.Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, по якій вони кочують.Далі бранця не питав він, Всіх половців навертав він, В кочовища поспіш... смотреть
-а, с. Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, де вони кочують.
імен. сер. родукочевье
1) (табір) camp of nomads2) (місцевість) territory where nomads roam
-а, с. Стоянка кочовиків (у 1 знач. ) і територія, де вони кочують.
див. оселя
кочови́ще іменник середнього роду
-а n koczowisko