КЛЮВА́ТИСЯ, ює́ться, недок.1. Мати звичку (схильність, інстинкт і т. ін.) клювати (у 2 знач.), ранити дзьобом.Кожний бережно виймав iз лантуха по гороб... смотреть
клюється, недок. 1) Мати звичку клювати (у 2 знач.). 2) Клювати один одного, битися дзьобами.
клюється, недок. 1》 Мати звичку клювати (у 2 знач. ).2》 Клювати один одного, битися дзьобами.
клюва́тися дієслово недоконаного виду