БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе... смотреть
1) (державний) government, state (attr.); (тільки в Англії) crown; (про казенні прибутки) fiscalна казенний кошт — at the public costказенна квартира —... смотреть
-а, -е. 1) заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. || Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2) перен. Бюрокра... смотреть
ї́сти казе́нний хліб. Жити за рахунок держави. Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його? — засміявся Степан Васильович, іще не дуже вірячи, що йому доведеться потрапити в казенний дім (М. Стельмах).... смотреть
-а, -е.1》 заст. Належний казні (у 1 знач. ); державний.|| Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування.2》 перен. Бюрок... смотреть
казе́нний[казен:ией]м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і
[kazennyi]прикм.skarbowy
скарбовий, іст. корунний; (грунт) державний; (- ставлення) бюрократичний, формальний; (стиль) шабльонний, не ориґінальний, казармовий, г. касарняний.
【形】1) 官家的, 公家的, 国家的2) 官僚的, 官腔的, 官场的
ад'єктивказенный
{казе́н:ией} м. (на) -н :ому /-н:ім, мн. -н:і.
Казе́нний, -ка, -не
Державний
казе́нний прикметник
public
“Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною” Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, говорив: – Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур’яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: “Кури добре несуться”. Цього не може бути. Він неодмінно скаже: “Кури вступили в період інтенсивної носки яєць”. Чи почуєте від нього, що колгосп “силосує гичку”. Ні, він такою “буденною” мовою розмовляти не буде. Він скаже: “Колгосп вступив у період силосування зеленої маси”. Погнила не полова, а “пожнивні рештки”. І вже буряк – не буряк, а “цукрова сировина”. У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль. Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: “Зобов’язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”. Я думаю, що це не тільки сільська “знахідка”. Я вже колись наводив приклади: “Давайте рухатися до лісу...” або: “Він висунув свою рацію...” Чи не пародійно це звучить? Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку “новелу”: “Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність. У кінцевому рахунку вона перемогла”.... смотреть