ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.; УМУДРИ́ТИСЯ (ВМУДРИ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)екон.Дієприслівникова форма: зумівшивиявити здатнiсть, умiння, виявитися спроможним зробити що-небудь, змогтисуметьДеепр... смотреть
To be able, to know (how to do)не зуміти — to be unable; to failвін зумів мене переконати — he contrived to persuade meя не зумію сказати — I can't say... смотреть
-ію, -ієш, док., перев. з інфін. Виявити здатність, уміння, виявитися спроможним зробити що-небудь; змогти.
[zumity]дієсл.potrafić
-ію, -ієш, док. , перев. з інфін. Виявити здатність, уміння, виявитися спроможним зробити що-небудь; змогти.
【完】 能够, 会, 能做到Не зуміти 不能, 不会, 做不到
Зумі́ти, -мі́ю, -мі́єш, -мі́є
зумі́ти дієслово доконаного виду
-ію, -ієні potrafić, zdołać