-бця, ч. 1) спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). 2... смотреть
-бця, ч. 1》 спец. Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач. ).... смотреть
власна назва, імен. чол. родус.-г., екон.Зубец
Tooth, dent, cogзубець башти, стіни — merlonзубець у вилах — prong, prone, tineзубець гори (пилки) — jag
[zubec']ч.ząb техн.
【阳】1) (器械﹑ 工具﹑ 机器等的) 齿, 轮齿2) (古代城墙上的) 雉堞
імен. чол. родузубец
Зубе́ць, -бця́, -бце́ві; зубці́; -ці́в
-бця m ząb (w narzędziu) ~ часнику ząbek czosnku
зубе́ць іменник чоловічого роду
зубець, -бця
техн. зубец