Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ЗНАННЯ́• "ЗНАННЯ"- прогрес. укр. газета в Аргентині. Виходила в 1949 — 61 щотижня в Буенос-Айресі. Інформувала читачів про міжнар. події, екон. і культ... смотреть
ЗНАННЯ - особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності С. умнів в істинності пізнавального результату заперечує можливість зведення його до З. та перетворює на гадку. З. як право на істину відповідальне перед зовнішнім (матеріально-практичним) і внутрішнім (логічна аргументація та моделювання) досвідом. Підміна верифікаційного критерію суб'єктивною впевненістю у безперечності пізнавального результату може привести до заміни З. на віру. Однак і саме З. в процесі практичного використання перетворюється у переконання людей. Серед таких форм духовного засвоєння результатів пізнання, як гадка та віра, З. є адекватним виразом співвідношення абсолютної та відносної істини. Будучи реалізацією людської здатності до пізнання та усвідомлення істини, З. відрізняється від простої інформації тим, що потребує не тільки розв'язання проблеми адекватності певних уявлень дійсності, а й створення складної системи оцінок зв'язку пізнавального результату з минулим досвідом та перспективами подальшого пізнання, його включення в сферу соціально-культурних цінностей та практичних потреб, методологічних і світоглядних орієнтирів, у певну галузь науки чи діяльності, цивілізацію взагалі. На противагу думці, яка може бути результатом суб'єктивної позиції, З. визначається соціально-практичним процесом зведення одиничного досвіду до рівня загальнозначущого результату. З. не редукується до чуттєвих даних, бо, синтезуючи теоретичні уявлення з їх емпіричними передумовами, розкриває за обрієм актуально існуючого потенційність явищ, здійснює передбачення та вибір нових можливостей пізнання та дії, орієнтує соціальне буття людини, виступає керівництвом до дії. Системи З. визначаються через категоріальний лад певних культурно-історичних епох. За рівнем рефлексивності, доказовості та системної теоретизації З. поділяється на буденне (пов'язане з лексикою природних мов), конкретно наукове (таке, що визначається певними канонами експериментальної та дедуктивної достовірності, нормами каузального та математично-функціонального аналізу тощо) і філософське (яке характеризується всезагальністю, необхідністю та специфічними формами рефлексії). Знаково-мовною реалізацією З. виступає текст як семіотична система, що здатна актуалізувати інформаційні масиви значної потужності. В такому вузькому плані З. може розглядатись як осмислений текст у поєднанні з його розумінням. З., проте, не зводиться до мовних конструкцій. Воно визначається як соціально-культурне явище, що може набувати ідеологічного навантаження.С. Кримський... смотреть
-я, с. 1) Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. 2) тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у пр... смотреть
1) одн. knowledge2) мн. knowledge (sg.); (вченість) scholarship, learning; (ерудиція) erudition; (майстерність) skillповерхові знання — smattering (of)... смотреть
імен. сер. роду1. обiзнанiсть у чому-небудь, наявнiсть вiдомостей про щось2. (мн.) сукупнiсть вiдомостей з якої-небудь галузi3. пiзнання дiйсностi в о... смотреть
-я, с. 1》 Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь.2》 тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у п... смотреть
【中】1) 【单】 知道, 了解, 熟悉, 通晓; (对事物的) 认识Любов до знання 求知欲, 求知精神2) 【复】 知识
[znanńa]с.1) nauka2) wiadomości3) wiedza4) znanie, znajomość
Знання — то сила.Говорять тому, хто не хоче вчитися.Хто знання має, той і мур зламає.Підкреслюється важливість освіти.
ім knowledge • набувати знань to acquire knowledge • практичні ~ know-how; practical knowledge • технічні ~ technical knowledge • широкі ~ extensive knowledge... смотреть
знання́[знан':а]-н':а, р. мн. знан'
(чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; З. П. наука; знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ.
Зна́ння́, -ння́, -нню́, -ння́м; знання́, знанні́в
Ведаведы
Kunskap, vetskap, insikt
Kunnskap, ekspertise
Kundskab, kendskab
знання́ іменник середнього роду
{знан:а́} -н:а́, р. мн. знан.
-я n wiadomości; wiedza
cognizance, knowledge
quality seal.
ведаведы
веда веды
знание
ცოდნა
Знання й знаття «Йому самому ще не вистачає знаття, а він хоче повчати інших», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор, мабуть, уважав, що слова знання й знаття є синоніми, й помилково написав знаття замість знання. Ці слова, хоч і дуже подібні одне до одного, виявляють певну різницю. Слово знаття звичайно заступає дієслово знати: «Якби знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав» (М. Номис); «Якби знаття, що прийде підмога, — можна було б прорватися» (Ю. Яновський). Слово знання означає сукупність відомостей про щось: «І жадібно знання вона пила» (Б. Грінченко).... смотреть
знання, набуте з досвіду, з практики.
expert knowledge
— впорядкована система уявлень, понять, суджень, осмислених фактів тощо як результат пізнавальної діяльності людини, які відклались у її свідомості, стали складовою пам’яті й стосуються організації світу, сутності людини, її місця в світі тощо, тобто найважливіших онтологічних і гносеологічних категорій. З.е значною мірою залежать від соціально-культурних чинників, під впливом яких формувався індивід. З.е. вважаються основою ментального лексикону учасників міжкультурної комунікації.<br> Див.: <em>Лексикон</em> <em>ментальний.</em><br> Пор.: <em>Знання</em> <em>фонові.</em>... смотреть
— складова енциклопедичних знань, пов’язана з базовими поняттями конкретної культури, конкретної національної лінгвокультурної спільноти. Див.: Знанн... смотреть
know your client (KYC); know your customer (KYC).
knowledge of rights
knowledge of the law
— одне з найважливіших понять теорії міжкультурної комунікації, лінгвокраїнознавства, лінгвокультурології; тип знань, притаманний носіям певної національної лінгвокультурної спільноти і пов’язаний з базовими елементами рідної ідіоетнічної культури. Ці знання забезпечують мовленнєве спілкування, виступають його основою, в процесі якого вони виявляються як смислові асоціації та етнокультурні конотації. З.ф. відіграють важливу роль у процесах міжкультурної комунікації.<br> Див.: <em>Спілкування;</em> <em>Міжкультурна</em> <em>комунікація;</em> <em>Конотація;</em> <em>Культура.</em><br> Пор.: <em>Знання</em> <em>фонові</em> <em>культурні;</em> <em>Знання</em> <em>енциклопедичні</em> <em>культурні.</em>... смотреть
— обопільні знання адресанта і адресата реалій об’єктивної (чи такої, яка вважається об’єктивною) дійсності та їхніх культурних аспектів, які є основою мовленнєвого спілкування, виникнення спільних асоціацій та розуміння конотацій, зокрема культурних.<br> Див.: <em>Знання</em> <em>фонові;</em> <em>Комунікація;</em> <em>Спілкування;</em> <em>Культура;</em> <em>Конотації</em> <em>культурні.</em><br> Пор.: <em>Знання</em> <em>енциклопедичні</em> <em>культурні.</em>... смотреть