ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, Г... смотреть
збавля́ти / зба́вити ві́ку (життя́). 1. Убивати, губити кого-небудь. — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені злої долі Чом віку не збавиш? (Т. Шевченко); Піде (ведмідь), було, по лісі і душить та роздирає все, що здибле: одно з’їсть, а десятеро й так покине, тільки дармо життя збавить (І. Франко). 2. Нівечити, робити безрадісним і коротким чиєсь існування. І прожили ми з жінкою. І, дякувати, живемо й понині. А ось ти... Ти збавиш Сянці віку (Г. Колісник); Даремну кинь турботу і прийми се горе, якого розум твій ні воля не поборе,— бо дарма тільки той життя збавляє, хто побивається, де ради більш немає (Уляна Кравченко).... смотреть
недок. збавляти, док. збавити(зменшувати) to reduce, to cut; to take off (from)збавити ціну — to reduce the priceзбавити швидкість — to reduce speed, t... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: збавившисбавитьДеепричастная форма: сбавив ¤ збавляти віку -- сбавлять возраста
[zbawyty]дієсл.zmniejszyć
див. збавляти.
Зба́вити, зба́влю, зба́виш, зба́вить, -влять; не збав, не зба́вте
зба́вити дієслово доконаного виду
матем.; техн.; физ. убавлять
див. збавляти.
-влю, -виш pozbawić