ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИ... смотреть
ім (фундатор) founder; (акціонерного товариства тж) promoter; (довірчої власності) settler of trust; trustor • банк-~ parent bank • держава— founder (founding) nation (state) • компанія— parent company; (холдингова тж) holding company • ~ компанії company promoter... смотреть
Банківська фірма або індивідуальний інвестиційний банкір, хто першим намагається розмістити нову емісію для акціонерного товариства; інвестиційна банківська фірма, яка працювала з емітентом нових акцій і часто призначалася менеджером синдиката андеррайтерів.... смотреть
[zasnownyk]ч.1) założyciel2) fundator3) twórca
засно́вник[засноўниек]-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.основатель
-а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.
(той, хто заснував що-небудь) (перший) зачинатель, (взагалі) фундатор, основоположник.
ініціятор, зачинатель, фундатор, д. основник; (вчення) основоположник, обр. батько.
【阳】 创始人, 创立者, 奠基者, 缔造者
див. апостол; Творець
-а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.
Grundare, grundläggare, upphovsman
Grunnlegger, stifter, opphavsmann
founder; promoter (of a company); owner; shareholder.
{засно́ўниек} -ка, м. (на) -кові/-ку, мн. -кие, -кіў.
Grundlægger, stifter, ophavsmand
засно́вник іменник чоловічого роду, істота
Founder, constitutor
charter member, founder, incorporator
-а m założyciel; fundator
დამაარსებელი, დამფუძნებელი
засновник, -а
settler of trust
trustor.
entailer
company promoter, (акціонерного товариства) promoter