ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (... смотреть
АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати.Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли аргумен... смотреть
-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати.
[arhumentuwaty]дієсл.argumentować
Доводити, довести, подоводити, переконувати, переконати, попереконувати, сперечатися, посперечатися, суперечати, суперечити
-ую, -уєш, недок. і док. , перех. , книжн. Наводити аргументи (у 1 знач. ), докази; обґрунтовувати.
To argue, to give reasons (for), to advance arguments (for)
дієсл to advance (give) arguments (reasons) (for / in favour of); (доводити) to argue; prove
【未】 论征, 提出理由
аргументува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Прычынарозум
аргументувати дієсл. advance arguments / reasons;
advance arguments, argue, prove a case arguments
прычынарозум
прычына розум
argue in favor of ones position