закропи́ти ду́шу чим. 1. Вгамувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини. — Закропи душу ягідками, ковалиха дала (М. Коцюбинський); Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (В. Речмедін). 2. ірон. Вдатися до спиртного; напитися. Найбільш слабкодухим .. хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (М. Стельмах).... смотреть
закропи́ти відзначити якусь небуденну подію випивкою (перев. із приятелями)(ст): Ніколи не забуду, який я був направду щасливий після успішного вступного іспиту до першої гімназійної Філії Академічної Гімназії на вул. Пекарській у Львові. При цьому мушу додати, що ту небуденну подію “закропив” пляшкою содової води в недалекому кіоску з моїм батьком (Любінецький)... смотреть
[zakropyty]дієсл.zakropić
див. закропляти.
закропи́ти дієслово доконаного виду
Паапырскваць
див. закропляти.
паапырскваць
паапырскваць