ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́... смотреть
(кого/що, ким/чим)дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: заворожившизаворожитьДеепричастная форма: заворожив
недок. заворожувати, док. заворожитиto cast a spell over, to charm, to bewitch, to bedevil; перен. to fascinate
Заворожи́ти. Залагодити, зупинити. Питане національне в Австриї не дасть ся вже заворожити инакше, як лиш ділами (Б., 1899, 36, 1).
див. заворожувати.
-жу, -жиш 1. zaczarować, oczarować 2. powróżyć
заворожи́ти дієслово доконаного виду
Зачараваць
див. заворожувати.
зачараваць
зачараваць