Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М р... смотреть
гра́ти / зігра́ти ду́рня (ду́рника) перед ким і без додатка, несхв. 1. Прикидатися таким, що не розуміє, не знає чогось. Розумний дуріє в хмелю, Шахрай грає дурня (Переклад В. Мисика); Варава скривився, ще не знаючи, що йому робити з отцем Миколаєм: чи грати перед ним дурника, чи наодинці так пригрозити, щоб у нього надовго одпала охота строчити доноси (М. Стельмах). 2. перев. док. Опинитися в невигідному, незручному становищі; допустити помилку. Дорощук глянув на Ковальова якимось болісним поглядом. Знову заблудився, зіграв дурня (М. Ю. Тарновський). ко́рчити (з се́бе) ду́рня (ду́рника, бла́зня і т. ін.). Робити вигляд, що нічого не розумієш, не знаєш. Хлопчина дивиться в небо, усміхається й не поспішає... “Та що ти дурника з себе корчиш? До сховища!” — гукає йому під саме вухо редактор (Т. Масенко); — Це тип хитрий і підступний .. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив (П. Автомонов). ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого. Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати когось нерозумним. Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка саме— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко); — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало). роби́ти / зроби́ти ду́рника (ду́рня) з кого. Ставити кого-небудь у ненормальне, смішне становище. Редактор пізнав жіночку, котра містифікувала його на полі, і розсердився. — І вам не совісно? Жарти жартами, а навіщо з людей дурників робити? (О. Бердник); — Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш? (З усн. мови). роби́ти з се́бе ду́рня (ду́рника). Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Не робіть із себе дурня, Йойно! Адже при вас учора Нута возив кип’ячку (нафту) — свою, не вашу. Ще якраз під парканом одна бочка трісла. Ви самі бачили, самі сміялися! (І. Франко).... смотреть
-а, ч., розм. 1) Не зовсім розумна людина; людина з розумовими вадами. || Уживається як лайливе слово. 2) Про нетямущих, недосвідчених, наївних людей ... смотреть
ДУРНИК, -а, м.Состояние дискомфорта; головная боль, тошнота, похмелье, депрессия и т. п.Я в дурнике.На меня дурник наехал.
корень - ДУР; суффикс - НИК; нулевое окончание;Основа слова: ДУРНИКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ДУР; ∧ - НИК; ⏰Слово Дурник с... смотреть
Дурник напал на кого. Жарг. мол. Кто-л. испытывает состояние депрессии, дискомфорта. Елистратов 1994, 124.Быть в дурнике. Жарг. мол. Испытывать состоян... смотреть
-а, ч. , розм. 1》 Не зовсім розумна людина; людина з розумовими вадами.|| Уживається як лайливе слово.2》 Про нетямущих, недосвідчених, наївних людей... смотреть
імен. чол. роду, жив.дурник
сущ. муж. родадурник
Silly person (boy), nincompoop, simpleton, mooncalf
див. дурний
ду́рник іменник чоловічого роду, істота розм.
дурник, -а
на кого. Жарг. мол. Кто-л. испытывает состояние депрессии, дискомфорта. Елистратов 1994, 124.