ДУЕЛЬ

дуэль, поединок

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ДУЕЛЬНИЙ →← ДУЕЛІСТ

Смотреть что такое ДУЕЛЬ в других словарях:

ДУЕЛЬ

БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́Н... смотреть

ДУЕЛЬ

Дуе́ль, ж.р. Поєдинок, двобій. Що тоді богато “вступало ся і виступало“, те має свою причину. Річ у тім, що ухвалою засіданя виділового з 24. V. 1899 виключено з товариства члена, що не поєдинкував ся. Одні загальні збори не потвердили виключеня, отже прихильники поєдинків виступили з товариства, бо ж їм не бути в однім товаристві з таким, що “нечесно собі поступив“. Другі збори висказали ся більшостю голосів за виключене, отже виступають з товариства противники дуелю (Сімович, 1908, 517).... смотреть

ДУЕЛЬ

-і, ж. 1) Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них. || Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестріл... смотреть

ДУЕЛЬ

-і, ж. 1》 Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них.|| Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестріл... смотреть

ДУЕЛЬ

дуе́ль (франц. duel, від лат. duellum – війна) 1. Збройний поєдинок двох противників на певних умовах. Пережиток феодальних уявлень про честь та її захист. 2. Переносно – змагання, боротьба двох сторін (напр., словесна Д. – диспут).... смотреть

ДУЕЛЬ

ДУЕЛЬ.См. Дуэль.

ДУЕЛЬ

Duelвикликати на дуель — to challenge to a duelбитися на дуелі — to fight a duel, to duel

ДУЕЛЬ

дуе́ль[дуел']-л'і, ор. -л':у, р. мн. -елеий

ДУЕЛЬ

[duel']ж.pojedynek

ДУЕЛЬ

дуель; ж. (фр., від лат., війна) 1. Збройний поєдинок двох противників на певних умовах. 2. перен. Змагання, боротьба двох сторін, протистояння.

ДУЕЛЬ

Дуе́ль, -лю, -леві, на -лі; -е́лі, -лів (ч. p., фр. le duel)

ДУЕЛЬ

імен. жін. родудуэль

ДУЕЛЬ

Двобій, герць, див. поєдинок

ДУЕЛЬ

двобій, ГЕРЦЬ, турнір, сов. поєдинок; П. змагання; (гармат) перестрілка.

ДУЕЛЬ

【阴】 决斗

ДУЕЛЬ

{дуе́л} -лі, ор. -л:у, р. мн. -е́леий.

ДУЕЛЬ

дуе́ль іменник жіночого роду

ДУЕЛЬ

-лі ż pojedynek

T: 52