I. ДОВО́ДИТИСЯ (бути необхідним, неминучим або можливим у зв'язку з певними обставинами), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ПРИВО́ДИТИСЯ частіше док., ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ... смотреть
(кому/чому) дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: довівшиським) (бути комусь ким-небудь (про спорiдненiсть, свояцтво)прийтисьДеепричас... смотреть
див. доводитися I.
див. доводитися I
【完】 见 доводитися
(tylko 3 osoba) trafić się, zdarzyć się zob. доводитися
довести́ся дієслово доконаного виду безос.
див. доводитися I.