ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ д... смотреть
-а, -е. Власт. дивакові; дивний, чудний.
ад'єктивдивний, чуднийчудаческий
див. дивак; химерний
-а, -е.Власт. дивакові; дивний, чудний.
дива́цький прикметник