Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ГОДИ́ТИСЯ¹, джу́ся, ди́шся, недок.Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги.Погане, дурне, ледащо не годиться ні на що! (... смотреть
ВА́РТО присудк. сл. (про доцільність, доречність якоїсь дії тощо), ВАРТ, ДОРЕ́ЧНО, ДОЦІ́ЛЬНО, ЛИ́ЧИТЬ, ГОДИ́ТЬСЯ, НЕ ВА́ДИТЬ, НЕ ЗАВА́ДИТЬ, ГО́ЖЕ, НЕ З... смотреть
для годи́ться. Заради пристойності, для порядку, удавано. Не мав (Іван) до Палагни жалю, навіть кривди не чув у серці, хоч бився за неї з Юром. Не з злості, а для годиться, коли люди звели (М. Коцюбинський); Було б шануватися, моя замороко, хоч для годиться, про людське око (Л. Костенко). (і) в підме́тки ((і) на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому (Івану Ліснякові) в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний). у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато старшим від кого-небудь. Заважала (Наталці) дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (С. Добровольський); Василько побачив його, біжить із криком “тату”, а він, виходить, в діди йому годиться (М. Стельмах). у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній). як годи́ться. Як повинно бути, як належить, як слід. От кум прийшов, посіли, як годиться (Л. Глібов); Данило Мармура .. намірявся було жартувати, як годиться в сватах (С. Чорнобривець).... смотреть
Годи́тися.1. Погоджуватися. Годжу ся з тим, що основою образованя повинна бути матерна мова, але в такім краю, як Буковина, мова німецка є конче потрібна для дальшого образованя і селянина, і жовніра (Б., 1895, 5, 4). 2. Узгоджуватися, збігатися, суміщатися. Вона [Анна] навчилася в дворі багато, чого вони не знали і чого дівчина не могла затаїти - вигладжувати білля, варити і т. ін. - а що се незнання тої роботи не годилося з їхньою гідністю ґаздинь, то вони глумилися з неї і кепкували при кожній нагоді (Коб., Земля, 278). 3. Збігатися зі змістом оригіналу, відповідати змістові оригіналу. Відтак має писар каси зробити відпис із протоколу, списаного на загальнім зборі, а на тім відписі потверджує начальник каси, що він є правдивий, такими словами: “Удостовіряю моїм власноручним підписом, що сей відпис протоколу годить ся докладно із протоколом, списаним на загальнім зборі” (См.-Стоцький, Порадник, 25); Другий примірник статута, Б, треба зладити яко відпис статута А, а ц[ісарсько]- к[оролівський] нотар чи ц[ісарсько]- к[оролівський] суд має удостовірити, що сей відпис статута годить ся докладно із статутом ориґінальним (Канюк, 1906, 16) // пол. godzić się - 1) миритися, погоджуватися, примирятися. 2) сполучатися, суміщатися, збігатися, узгоджуватися.... смотреть
I -джуся, -дишся, недок.Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги. || безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід,... смотреть
Iгоджуся, годишся. Бути на що-небудь, до чогось придатним; задовольняти певні вимоги: для годиться, як годиться. [Митрохван:] Правда, що кажуть, нібито... смотреть
I -джуся, -дишся, недок. Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги.|| безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слі... смотреть
I годжуся, годишся. Бути на що-небудь, до чогось придатним; задовольняти певні вимоги: для годиться, як годиться. \[Митрохван:\] Правда, що кажуть, нібито воно так і годиться за куму брати ту, котру першу зустрінеш? (М.Кропивницький); Василько побачив, біжить із криком "тату", а він., в діди йому годиться (М.Стельмах). II годжуся, годишся. Давати згоду, погоджуватися з чиєюсь думкою; миритися. Роман зовсім годився на її думки, а вона на його (О.Маковей); Як же нам тепер годитись, А чи битись, чи миритись? (І.Манжура).... смотреть
I【未】1) 答应, 同意, 容忍2) 受雇II【未】1) 适合, 适于Це нікуди не годиться 这哪儿也不适用2) (无人称) 应该, 应当 ◇ Для годиться 口 为了合乎风俗, 出于礼貌; 为了做样子
To suit, to fit, to be fit (for); to do (for); (про людину тж.) to be fitted (suited) (for)цей папір годиться — this paper will serve (do)він не годить... смотреть
годи́тися[годитиес'а]гоуджус'а, годиес':а, годиец':а, год'ац':а
Що не годиться, те хай не бариться.Швидше позбудься того, що не подобається тобі.
(для чого) придаватися, здаватися, знадоблятися, сов. підходити, г. надаватися; У ФР. личити, пасувати; (на що) згоджуватися, приставати.
годи́тися 1 дієслово недоконаного виду задовольняти певні вимоги годи́тися 2 дієслово недоконаного виду домовлятися; жити в злагоді
-джуся, -дишся 1. godzić się, zgadzać się 2. nadawać się
{годи́тиеса} гоуджу́са, го́диес:а, го́диец:а, го́дац:а.
Duga
Egne
Egne