ВОРОТТЯ́, рідко ВОРІТТЯ́, я, с., нар.-поет.Повернення до чого-, кого-небудь.Буде, кажуть, каяття, та не буде вороття (Панас Мирний);[Степан:] Я тут зос... смотреть
ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т рідше) розм., ВОРОТТЯ́ фольк., розм., НА́ВОРОТ діал. Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник... смотреть
імен. сер. родувозврат сущ. муж. рода¤ минулому немає вороття -- прошлому нет возврата
-я, с., нар.-поет. Повернення до чого-, кого-небудь. •• Без вороття — безповоротно, назавжди.
[worott'a]с.powrótназад, зворотний — z powrótem
Returnминулому немає вороття — there is no return for the past
-я, с. , нар.-поет. Повернення до чого-, кого-небудь.Без вороття — безповоротно, назавжди.
див. повернення
【中】 归还, 交还; 返回
Вороття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
вороття́ іменник середнього роду нар.-поет.
Зварот
матем.; техн. возврат
зварот
зварот