ВОЛОЧИТИСЯ

1) волочиться, разг. тащиться; разг. трепаться (о длинной одежде) 2) (слоняться, скитаться) разг. шататься; грубо таскаться

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ВОЛОШКА →← ВОЛОЧИЛЬНЯ, ВОЛОЧИТИ

Смотреть что такое ВОЛОЧИТИСЯ в других словарях:

ВОЛОЧИТИСЯ

БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДР... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

ВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, недок.1. Тягтися по поверхні чого-небудь.Підбите крило все дужче одвисало й волочилося по землі (А. Шиян);Вантаж не повин... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

-очуся, -очишся, недок. 1) Тягтися поверхнею чого-небудь. 2) Іти, їхати слідом за ким-небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. і... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

-очуся, -очишся, недок. 1》 Тягтися поверхнею чого-небудь.2》 Іти, їхати слідом за ким-небудь.|| Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. і... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

волочи́тися 1. вештатися (м, ср, ст): Маринка пролупила одне око і пробурмотіла: “То ти? Чого сі волочиш по ночах?” – і вже далі спала (Тарнавський З.)|| = валанцяти2. провадити розгульний спосіб життя (ср, ст): Місько – файний хлопець, але геть не пильнує науки, а но волочиться по кобітах (Авторка); Про харчі в бурсі не міг дбати, бо на це не було грошей, але дбав про те, щоб бурсаки вчилися, не волочилися по місті та не знайомилися з польками (Нагірний)... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

Волочиться за мною, як теля за коровою.Держиться мене невідступно. Ходить у слід за мною.Волочиться, як циган світами.Не має сталого осідку. Вандрує з ... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

волочи́тися[волочитиес'а]-лоучус'а, -очиес':а, -очиец':а, -очац':а; нак. -очис'а, -лоуч'іц':а

ВОЛОЧИТИСЯ

1) див. волоктися2) перен. to roam, to wander, to gad (about)волочитися без діла — to loaf about

ВОЛОЧИТИСЯ

тягтися; (за кіш) іти слідом; (за жінками) упадати, залицятися, пускатися в зальоти, с. віятися; (з ким) співжити, скакати в гречку; (світом) блукати, мандрувати, тягатися; (без діла) тинятися, вештатися, валандатися... смотреть

ВОЛОЧИТИСЯ

【未】1) (在地上) 拖着, 曳着3) 口 闲游, 闲逛, 闲蹓跶

ВОЛОЧИТИСЯ

див. баритися; залицятися; іти; перелюбствувати; тинятися; ходити

ВОЛОЧИТИСЯ

{волочи́тиеса} -лоучу́са, -о́чиес:а, -о́чиец:а, -о́чац:а; нак. -очи́са, -лоучі́ц:а.

ВОЛОЧИТИСЯ

Волочи́тися, -лочу́ся, -ло́чишся, -чаться

ВОЛОЧИТИСЯ

волочи́тися дієслово недоконаного виду

ВОЛОЧИТИСЯ

-очуся, -очишся włóczyć się

T: 158