Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький). зна́ю (зна́ємо) (я (ми)) вас (його́, тебе́, їх і т. ін.), ірон. Уживається для вираження недовіри, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. — Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник); — Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар). іти́ на ви, заст. Виступати війною проти кого-небудь. Благородний і простосердий слов’янин, він (князь Святослав) завжди попереджав про свій похід: “хочу йти на ви” (О. Довженко); Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! (О. Гончар). пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом). Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. — Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач); — Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Ох-хо-хох… (Василь Шевчук); ..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський). тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний). хай (би) йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); — Хай йому трясця, цьому улемові (вчителеві)! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш). хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання (в двері). А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); — Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко). хоч би (тобі́ (собі́, вам)) ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т. ін.) повести́. Не зважати ні на що, не реагувати на кого-, що-небудь. — Та я ж,— каже (Омелько), — скілько разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: “Пане! пора вставати!” А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний). цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) ((та (і)) пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр.. присл..); — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий); Та цур їм (панам)! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський); — Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський). цур та (і) пек. — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк); Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ’яненко). чо́лом тобі́ (вам), заст. Форма шанобливого вітання при зустрічі. — Чолом вам, панове громадо! Чолом і тобі, пане полковнику! Ну .. як же ти вернувсь до табору, не маючи коня? (П. Куліш). чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.). 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай щоб тебе́ (його́, її́, вас, їх) горобці́ подзьо́бали, ірон. Уживається як жартівливе побажання. Дід глянув на гай, степ і чомусь зітхнув.— Таки далеченько, мабуть, їхати треба буде аж до смерку, та й то на доброму коні. А куди пішов, попелястий (віл)! — гукнув старий, беручи ґерлиґу.— Вертай назад, щоб тебе горобці подзьобали! (М. Лазорський).... смотреть
Youви слухаєте? (по телефону) — are you there?ей, ви там! — you there!вам — for (to) you, youвам лист — a letter for youвам починати — you beginвона бу... смотреть
виВ Ви, что в Бургундии (Франция), найден курган, в котором захоронена кельтская княгиня, жившая в VI в. до н. э. Находки всевозможных артефактов и пре... смотреть
ВИ – ВАШВи, вас, вам, вами, займ. особ. З великої літери Ви пишеться тільки у звертанні до однієї особи в листах – приватних і офіційних. Наша пані! 23... смотреть
В Ви, что в Бургундии (Франция), найден курган, в котором захоронена кельтская княгиня, жившая в VI в. до н. э. Находки всевозможных артефактов и предметов обихода, сделанные во время раскопок в могиле княгини из Ви, как ее стали называть, проводившиеся в 1953 г., заметно расширили наши представления о культуре кельтов. Останки княгини покоились на четырехколесной повозке, украшенной золотыми пластинками, а также брошками и украшениями из янтаря. В захоронении была также найдена очень большая и тяжелая греческая ваза. Вместе с княгиней в могилу были положены и другие ценные артефакты. Обилие и огромная ценность предметов, которые княгиня захватила с собой в путешествие в Потусторонний мир, - свидетельство того, что в культуре кельтов женщины пользовались большим почетом и уважением. Находки из кургана княгини из Ви говорят о том, что в древности кельты вели активную торговлю с греками, этрусками, а также с Римом и Бургундией.... смотреть
ВИ, вас, займ. особ. 2 ос. мн.Уживається при звертанні до двох чи багатьох осіб або у ввічливій формі до однієї особи.– Ви не журіться, мамо. Я піду в ... смотреть
ВИ * vie f. Жизнь. Вы как будто слышите, как поэт с усмешкой говорит: c'est la vie ... ему и в голову не приходит бурно протестовать против этой "vie"... смотреть
ВИ, вас, займ. особ. 2 ос. мн. Уживається при звертанні до двох чи багатьох осіб або у ввічливій формі до однієї особи. — Ви не журіться, мамо. Я піду в найми (Коцюб., ІІ, 1955, 38); [Мар’яна:] Щирі мої подруги! Не знаєте ви, що я сама нещасніша між вами (Вас., III, 1960, 44); Побачивши Марка й Люду, Знайда здивувалася. — Ви не на "Колумбі"? [Трубл., II, 1955, 254). ◊ Бу́ти на ви — бути з ким-небудь у таких взаєминах, коли один одному говорить "ви" і коли недоречні фамільярність, панібратство і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 347.... смотреть
【代】 您; 你们Через вас 由于您的缘故; 由于你们的缘故Я не розумію вас 我不理解您Він дав вам книгу 他给您这本书Цо написано вами 这是您写的◇ Що з вами? 您怎么啦？
ВИ Вопросы истории Культурология. XX век. Энциклопедия.1998.
Ви по-вашому, а ти по-нашому, а вони по-свойому.У кожної людини свій характер, свої звички. Різні народи мають відмінні традиції і звичаї.Ні вам, ні на... смотреть
вас, займ. особ. 2 ос. мн. Вживається у звертанні до двох чи багатьох осіб або у ввічливій формі до однієї особи.
ваш, ваша, ваше, ваши, виваш, ваша, ваше, ваши /притяжательное местоимение/
Ви мѣст. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 144.
вас, займ. особ. 2 ос. мн. Вживається у звертанні до двох чи багатьох осіб або у ввічливій формі до однієї особи.
сокр. от внутриматочная инсеминация intrauterine insemination, IUI
[wy]wy
займ.-імен.вы
вас wy; pan, pani; państwo
Vous
Dere
Jer
Ni
Французское "да"
ви займенник
თქვენ
вы
ВИ А ГРАНТ ОРКЕСТР * vie à grand orchestre. един. Жизнь с размахом. Я был несколько раз на представлении "Пиковой дамы" и каждый раз испытывал удоволь... смотреть
ВИ ДЕ БОЭМ * vie de bohème. Жизнь богемы. Мы бросились dans la vie de bohème, в студенческую жизнь. 14. 10. 1855. А. В. Дружинин - Е. Н. Ахматовой. //... смотреть
ВИ ДЕ ГАРСОН * vie de garçon. Холостая жизнь. Муж ея, человек без характера и безо всяких правил, предпочитал vie de garçon в Париже роли отца семейст... смотреть
ВИ ДЕ ЖУР * vie de jour. Чтобы составить их <тусовщиков> рейтинг, мы обратились (с благодарностью) к газете "Коммерсант-Daily", которая каждую с... смотреть
ВИ ДЕ КАМПАНЬ * vie de campagne. Жизнь в сельской местности. Становится скучно жить без семейства, а семейство влюбилось в полевую жизнь (vie de campa... смотреть
ВИ ДЕ НЮИ * vie de nuit. Ночная жизнь. Обратившись за творческой поддержкой к газете "Коммерсантъ", предлагаю литкритическим перьям, выступающим в лег... смотреть
I. ВИ ДЕ ШАТО * vie de château. Жизнь в замке. В Англии la vie de château очень приятно. 1848. Шопен 2 248.II. ВИ ДЕ ШАТО * la vie de château. Жизнь в ... смотреть
ВИ Е ЛЭСЕ ВИВР * vis et laisser vivre. Живи и жить давай другим. См. также Вивр е лэсе вивр.
ВИ ИМАЖИНЭР * vie imaginaire. литер. Художественная биография. Английские мещане сочинили для Байрона такую пакостную vie imaginaire, что настоящего Б... смотреть
ВИ ЛЕЖЭР * vie légère. "Легкая жизнь"."Театральные фаворитки" и "балетные одалиски" были типичным явлением временем. Русский театр продолжал vie légèr... смотреть
ВИ МОНДЭН * vie mondaine. Светская жизнь. Она соперничала, благодаря мужней расточительности со всеми светилами парижской vie mondaine. Б. Маркевич Бе... смотреть
Чи правильні вислови “Ви пішов”, “Ви сказала”, “Ви засміявся”, “Ви зустріла” тощо? Ось що писала відомий мовознавець Євгенія Чак. Якщо в реченні присудок виражений дієсловом, а підмет – займенником, то вони мають неодмінно узгоджуватися, хоч би йшлося про одну особу: “Ви говорили”, “Ви приїхали” (а не “Ви говорила”, “Ви приїхав”). Дієслівний присудок часом помилково не узгоджують у числі з підметом-займенником за аналогією до випадку, коли присудок виражений прикметником. За нормами літературної мови при підметі-займеннику, який означає одну особу, але стоїть у множині, присудок-прикметник здебільшого вживається в однині: “Ви молода”. Однак це стосується тільки присудків, виражених прикметниками, а на присудки-дієслова не поширюється. Дієслівні присудки обов’язково узгоджуються з підметом-займенником і стоять у множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб чи одну: “Ви розповідали”, “Ви згадували”. Так само “Ви зробили”, “Ви зателефонували” ( а не “Ви зробила”, “Ви зателефонував”).... смотреть
Ви в якій справі?
Ви в якій справі?
ВИ ПРИВЕ * la vie privée. Частная, личная жизнь. Источник выражения - название цикла произведений О. де Бальзака (1799 - 1850) из "Человеческой комеди... смотреть
Ви пропонуєте нам дорогий (затратний) закон
Ви пропонуєте нам дорогий (затратний) закон
ВИ РОМАНИЗЕ * vie romanisée. Романизированная биография. Термин Андре Моруа. Д. Данин, пролагавший эти пути, изобрел "научно-художественную литературу... смотреть
ВИ РОМАНСЕ * vie romancée. литер. Романтизированная биография. По мнению польской критики, повесть об Уайльде "Король жизни" - лучшее произведение под... смотреть
ВИ СЕНЬОРЬЯЛЬ * la vie seigneuriale. Жизнь сеньеоров. "La vie seigneuriale", les scènes galantes" - условные названия популярных в средневековье серий... смотреть
"ВИ УВРИЕР" ("La Vie Ouvriere" - "Рабочая жизнь"), французский еженедельник. Издаётся в Париже с 1909. Орган Всеобщей конфедерации труда (ВКТ). Тираж... смотреть
(«Ви Уврие́р») французский еженедельник. Издаётся в Париже с 1909. Орган Всеобщей конфедерации труда (ВКТ). Тираж (1971) свыше 200 тыс. экз.