УРИВАТИСЯ

1) отрываться, оторваться; (о верёвке, нитке, струне и т.п.) обрываться, оборваться, лопаться, лопнуть терпець урвався [увірвався, ввірвався] (кому, у кого) — терпение истощилось (чьё), терпение лопнуло (у кого); стало невтерпёж (кому) 2) (прекращаться) прерываться, прерваться; обрываться, оборваться; (преим. о голосе) пресекаться, пресечься

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

УРИВОК →← УРИВАТИ

Смотреть что такое УРИВАТИСЯ в других словарях:

УРИВАТИСЯ

УРИВА́ТИСЯ¹ (ВРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВІРВА́ТИСЯ, УРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док.1. Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка,... смотреть

УРИВАТИСЯ

УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ... смотреть

УРИВАТИСЯ

I (вриватися), -аюся, -аєшся, недок. , увірватися і урватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху... смотреть

УРИВАТИСЯ

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене... смотреть

УРИВАТИСЯ

відриватися, перериватися, розриватися; (- розмочу) припинятися, перериватися; (- терпець) вичерпуватися; (- стежку) обриватися; (круто) спадати; (з висоти) зриватися; (на хвилину) вириватися.... смотреть

УРИВАТИСЯ

урива́тися 1 дієслово недоконаного виду відриватися, зупинятися тощо урива́тися 2 дієслово недоконаного виду зариватися урива́тися 3 дієслово недоконаного виду входити силоміць... смотреть

УРИВАТИСЯ

док. урватися(припинятися) to stop suddenly, to come abruptly to an end

УРИВАТИСЯ

【未】1) 脱落, 掉下2) 中断, 停顿

УРИВАТИСЯ

прерываться (обрываться)

T: 110