ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху ... смотреть
Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 334.... смотреть
УЛІ́ТКУ див. влі́тку.
див. влітку.
прислівник
пр. літом, літньою порою, серед літа, об літній порі.
улі́тку прислівник незмінювана словникова одиниця
Улетку
див. влітку.
zob. влітку
ზაფხულში
улетку
улетку