СИНХРОНІ́Я, ї, ж.1. техн., книжн. Те саме, що синхроні́зм.2. Співіснування, збіг у часі елементів якої-небудь системи; метод дослідження співвідношень ... смотреть
-ї, ж. 1) тех., книжн. Те саме, що синхронізм. 2) Співіснування, збіг у часі елементів якої-небудь системи; метод дослідження співвідношення між елеме... смотреть
-ї, ж. 1》 тех. , книжн. Те саме, що синхронізм.2》 Співіснування, збіг у часі елементів якої-небудь системи; метод дослідження співвідношення між еле... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.лінгв., спец.синхрония
[synhronija]ж.synchronia
синхроні́я (від грец. συγχρονισμός – одночасність) 1. Співіснування мовних явищ в ту саму історичну епоху. 2. Те саме, що й «синхронізм».
синхронія; ж. (гр., одночасність) 1. Співіснування мовних явищ в ту саму історичну епоху. 2. те саме, що й синхронізм.
синхроні́я іменник жіночого роду
Synchronism
физ. синхрония