ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, паро... смотреть
недок. відправлятися, док. відправитися1) (в путь) to set off (out, forth), to go (to), to start, to leave (for), to depart (for); (до когось, кудись) ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: відправившисьотправитьсяДеепричастная форма: отправившись
відпра́витися на той світ. Померти, загинути. Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети); Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися (З усн. мови).... смотреть
ВІДПРА́ВИТИСЯ див. відправля́тися.
див. відправлятися.
відпра́витися дієслово доконаного виду
-влюся, -виш-ся wyprawić się, wyruszyć
див. відправлятися.