ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ р... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: прострочивши(перех. інеперех. ) пропустити встановлений термін чого-небудьпросрочитьДеепричастная... смотреть
ПРОСТРОЧИ́ТИ див. простро́чувати¹.ПРОСТРО́ЧИТИ див. простро́чувати².
I простроч`итидив. прострочувати I. II простр`очитидив. прострочувати II.
простро́чити дієслово доконаного виду пропустити визначений час прострочи́ти дієслово доконаного виду прошити; простріляти з автоматичної зброї
I простроч`итидив. прострочувати I.II простр`очитидив. прострочувати II.
техн. прострачивать