ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: приневолившиприневолитьДеепричастная форма: приневолив
принево́лити[приенеиволиетие]-л'у, -лиеш; нак. -ол', -ол'теи
недок. приневолювати, док. приневолитиto compel, to force, to constrain, to make
ПРИНЕВО́ЛИТИ див. принево́лювати.
Приневолити См. Приневолювати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 429.
див. приневолювати.
Принево́лити, -во́лю, -во́лиш, -лять; -во́ль, -во́льте
{приенеиво́лиетие} -лу, -лиеш; нак. -о́л, -о́лтеи.
принево́лити дієслово доконаного виду
-лю, -лиш zniewolić, zmusić
див. приневолювати.