ПРИ́ДИХ, у, ч., лінгв.Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук; звук, що супроводжує мовлення при видиханні.Говорити з придихом.
імен. чол. родулінгв.характерний для деяких мов глухий фрикативний звукпридыхание сущ. ср. рода
-у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.
при́дих[придиех]-ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -х'іў
[prydyh]ч.przydech
фон. breathing, мед. aspiration
-у, ч. , лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук.
При́дих, -ху; -дихи, -хів
{при́диех} -ху, м. (ў) -ху, мн. -хие, -хіў.
при́дих іменник чоловічого роду
-у m przydech
придих, -у