ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА... смотреть
приверну́ти се́рце чиє, до кого, перев. зі словоспол. до се́бе. Ви́кликати у когось прихильність, почуття любові, симпатії і т. ін. На мою журбу й зітхання Я відповіді не маю. Чим я маю привернути Серце милої, — не знаю! (Леся Українка); Роман став ласкавіший і вважливіший (уважніший) до Соломії, але не привернув до себе її серце (І. Нечуй-Левицький); Голда бачила, що батько робив усе, щоб привернути до себе її серце (Д. Ткач).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: привернувшипредрасположитьДеепричастная форма: предрасположив
недок. привертати, док. привернутиto attract, to incline (to), to win overпривернути чиюсь увагу — to attract (to draw) smb's attention
приверну́ти[приевеирнутие]-еирну, -ернеиш; нак. -ни, -н'іт'
ПРИВЕРНУ́ТИ див. приверта́ти.
див. привертати.
【完】 见 привертати
{приевеирну́тие} -еирну́, -е́рнеиш; нак. -ни́, -ні́т.
приверну́ти дієслово доконаного виду
див. привертати.