ПРИБІЧНИК

1) сторонник, книжн. приверженец; неодобр. приспешник 2) книжн. приближённый сущ.

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ПРИБІЧНИЦЯ →← ПРИБІЙНИЙ

Смотреть что такое ПРИБІЧНИК в других словарях:

ПРИБІЧНИК

ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ кни... смотреть

ПРИБІЧНИК

ПРИБІ́ЧНИК, а, ч.1. Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник.Я ваш добродій і прибічник, Д... смотреть

ПРИБІЧНИК

-а, ч. 1) Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. || зневажл. Те саме, що посіпака. 2) ... смотреть

ПРИБІЧНИК

(кого/чого) імен. чол. роду, жив.сторонник¤ бути прибічником -- быть приверженцем

ПРИБІЧНИК

-а, ч. 1》 Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник.|| зневажл. Те саме, що посіпака.2》... смотреть

ПРИБІЧНИК

【阳】1) 信徒, 追随者, 走狗2) 亲信, 心腹

ПРИБІЧНИК

Anhängare, efterföljare, efterträdare, förespråkare

ПРИБІЧНИК

Forkjemper, etterfølger, tilhenger, understøtter

ПРИБІЧНИК

Efterfølger, tilhænger, understøtter, fortaler

ПРИБІЧНИК

див. спільник

ПРИБІЧНИК

Supporter, adherent, henchman, stickler

ПРИБІЧНИК

Прибі́чник, -ка; -ники, -ків

ПРИБІЧНИК

-а m stronnik, zwolennik; poplecznik, zausznik

ПРИБІЧНИК

прибі́чник іменник чоловічого роду, істота

ПРИБІЧНИК

ПРИХИЛЬНИК; (поплентач) ПОСІПАКА.

ПРИБІЧНИК

მომხრე, მხარდამჭერი

ПРИБІЧНИК

прибічник, -а

T: 56