БЛАЖЕ́ННИЙ, а, е.1. Дуже щасливий.Де згода в сімействі, де мир і тишина, Щасливі там люди, блаженна сторона (І. Котляревський);Блаженний муж, що йде на... смотреть
ЩАСЛИ́ВИЙ (який має щастя, який зазнає щастя, радості; який виражає щастя, зумовлений щастям), БЛАЖЕ́Н́НИЙ книжн., БЛАЖЕН книжн. рідко, ЩА́СНИЙ розм. Н... смотреть
-а, -е. 1) Дуже щасливий. || Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість. 2) У християнстві – юродивий, а також про деяких святих.
блаже́нний[блажен:ией]м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
-а, -е.1》 Дуже щасливий.|| Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість.2》 У християнстві – юродивий, а також про деяких святих.
Blissful, beatific; перен. happy
{блаже́н:ией} м. (на) -н:ому/-н:ім, мн. -н:і.
Блаже́нний, -на, -не
Святий, щасливий
блаже́нний прикметник
błogosławiony; błogi
блаженний