I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ ... смотреть
натягну́ти 1. натягнути◊ кі́ти натягну́ти → "кіти" ◊ натяга́ти но́ги → "нога" ◊ натягну́ти копи́та → "копито" ◊ натягну́ти копи́тами → "копито" ◊ натягну́ти нога́ми → "нога" 2. обманути, ошукати (ст)|| = виківати ◊ да́тися натягну́ти дати себе обманути (ср, ст): Який-то він був селеп і фраєр, що дав себе злапати на такий дурний “штос”, ніби вона була в тяжі. Жадний львівський кіндер на таке вже не наткнеться. Навіть якби справді щось було, то розумні дівчата ніколи з тим не вилазять, бо хлопець може відразу звіяти. А він дався натягнути (Тарнавський З.)||дати себе злапати... смотреть
(-ягну, -ягнеш) док., кого; мол. Здійснити статевий акт з кимсь. Оглядаю ментелепу: струнка, у відверто-коротенькій спідничці; при нагоді можна було б її натягнути, але кілька гнійних прищів на лобі змушують про це забути (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 378.... смотреть
НАТЯГНУ́ТИ див. натяга́ти¹.
Напяцьрысавацьуссунуцьусцягнуцьшарпаць
див. натягати I.
【完】 见 натягати
напяцьрысавацьуссунуцьусцягнуцьшарпаць
напяць рысаваць уссунуць усцягнуць шарпаць
натягну́ти дієслово доконаного виду
див. натягати I.