Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, є де розгорну́тися. Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко). ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер). (і) го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас (новобранців) у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник). 2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний). (і) ку́рки ні́де (ні́куди) ви́пустити. Дуже мало землі. — Наша голота дожилась біля болота, що й курки ніде випустити (П. Панч); (Данченко:) Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Б. Грінченко). (й) ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею? — Збита вся — курці ніде клюнути! (Панас Мирний). 2. Дуже багато. — Приходимо в Зіньків, а там війська — курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник); Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (З газети). 3. Дуже мало. По землі ходив (селянин) і землі не мав. Або мав, що й курці ніде було клюнути (П. Рєзніков). ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти. Стає дуже тісно де-небудь. — Он у Гордія Кошари, ото сім’я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник). ні́де (й) го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли (піщани) до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько (стільки) — пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло (на весілля) видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський). ні́де ку́рці ступи́ти. Дуже тісно де-небудь. Хати ліпились одна побіля одної, а на городі — курці ступити ніде було (А. Головко). ні́де (нема́є куди́, ні́куди і т. ін.) діва́тися / ді́тися. 1. Немає іншого виходу; не можна інакше. — Він (Гальванеску) має робити вам операцію? — .. Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич); Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов). Найшли (сестри) зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко). 2. Треба сказати, визнати правду, істинно так. — Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок); — Що ж будем діяти: злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ’яненко). ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко). ні́де (ні́як) (було́) поверну́тися. 1. Дуже тісно. Коли вперше з Петром Здором зайшов (Тиміш) до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник); За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник). 2. Дуже багато. Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний). ні́де розгуля́тися о́ку. Де-небудь немає можливості подивитися вдалину (про обмежений якимись перешкодами простір). На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний). ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де. Немає вільного місця, все заповнено чимось. Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар). ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко). пра́вди ні́чого (ні́де) хова́ти / схова́ти. Дійсно, справді, звичайно. Та й правди нічого ховать, Нігде (ніде) нема Марусі рівні (Є. Гребінка); Батько завсігди (завжди) казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).... смотреть
НІ́ДЕ, заст. НІ́ГДЕ, присл., тільки з інфін.Нема такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися і т. ін.).Старенька Миша горювала: їй ніде, ... смотреть
НІДЕ – НІДЕ – НІ ДЕНіде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було ж... смотреть
I н`ідебезос.there is nowhere, there is no roomніде взяти — it is nowhere to be gotніде сісти — there is no room to sit down, nowhere to sit; there is ... смотреть
I нід`езаст. нігде, присл. 1) Ні в якому місці. 2) діал. Нікуди. II н`ідезаст. нігде, присл., тільки з інфін. Нема такого місця (де можна було б щось ... смотреть
I【副】 无处, 没有地方Йому ніде жити 他没有地方住Ніде правди діти 口 不必隐瞒; 应当承认II【副】 任何地方也(没有﹑ 不), 什么地方(没有﹑ 不)Я ніде не можу знайти їх 我在哪儿也找不到他们
I нід`езаст. нігде, присл. 1》 Ні в якому місці.2》 діал. Нікуди.II н`ідезаст. нігде, присл. , тільки з інфін. Нема такого місця (де можна було б що... смотреть
Ніде нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись. Ніде нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого. Ном. № 1918. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 566.... смотреть
Ні́де, присл. Ні́де пра́вди ді́тиніде́, присл. Ніде́ нема́ пра́вди
[nide]присл.nigdzie
прислівникнигде¤ нiде правди дiти -- некуда правду деть
ні́де прислівник немає де незмінювана словникова одиниця ніде́ прислівник в жодному місці незмінювана словникова одиниця
I. ніде ~ сісти nie ma gdzie usiąść ~ поїхати nie ma dokąd pojechać ~ взяти nie ma skąd wziąć II. ніде nigdzie
Ingensteds
Ingenstans
Ingensteds
არსად, ვერსად
Ніде голки встромити
Ніде голки встромити
тісно
негде пальцем ткнуть, негде яблоку упасть
нечего греха таить