МИКАТИ

(микаю, микаєш и мичу, мичеш) 1) чесать микати мичку — чесать кудель 2) разг. дёргать; рвать

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

МИЛІСТЬ →← МИЙНИЦЯ

Смотреть что такое МИКАТИ в других словарях:

МИКАТИ

МИ́КАТИ, аю, аєш і ми́чу, ми́чеш, недок.1. що. Чесати льон або коноплі для прядива.Рано-вранці я вставала, Мичку микала та пряла (Я. Щоголів);Катерина ... смотреть

МИКАТИ

СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́Т... смотреть

МИКАТИ

-аю, -аєш і мичу, мичеш, недок., перех. 1) Чесати льон або коноплі для прядива. 2) діал. Виривати що-небудь звідкись; виривати з корінням (рослини). |... смотреть

МИКАТИ

го́ре (своє́) ми́кати, нар.-поет. Бідувати, поневірятися і т. ін. — Батько його з матір’ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі (Укр.. казки). хоч ми́чки мич з кого, жарт. Хтось добрий, покірний, слабохарактерний, безвольний і т. ін. Такий, хоч мички з нього мич (З усн. мови).... смотреть

МИКАТИ

-аю, -аєш і мичу, мичеш, недок. , перех. 1》 Чесати льон або коноплі для прядива.2》 діал. Виривати що-небудь звідкись; виривати з корінням (рослини).... смотреть

МИКАТИ

Ми́кати:— виривати, скубти [54]— виривати [V]

МИКАТИ

Ми́кати. Смикати, скубти. Иноді крамар дуже вже поважно похитував сивою головою і нетерпеливо микав борідку (Галіп, 41).

МИКАТИ

див. блудити

МИКАТИ

(волосся) рвати, скубти; (смикати) торгати, шарпати, сіпати.

МИКАТИ

ми́кати дієслово недоконаного виду

МИКАТИ

-аю, -аєш skubać

МИКАТИ

техн. чесать

T: 125