ЗАКОЛОТНИК

мятежник; смутьян

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ЗАКОЛОТНИЦЬКИЙ →← ЗАКОЛОТНИЙ

Смотреть что такое ЗАКОЛОТНИК в других словарях:

ЗАКОЛОТНИК

I. БАЛАМУ́Т розм. (той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи і т. ін.), БАЛАМУ́ТА розм. рідше, КАЛАМУ́ТНИК розм. рідше, ЗАКОЛ... смотреть

ЗАКОЛОТНИК

-а, ч. 1) Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. 2) розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач.

ЗАКОЛОТНИК

-а, ч. 1》 Учасник заколоту (у 1 знач. ); бунтівник.2》 розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач.

ЗАКОЛОТНИК

імен. чол. роду, жив.мятежник

ЗАКОЛОТНИК

【阳】1) 叛乱者, 叛徒, 暴动者2) 煽动者, 扰乱分子; 挑拨离间者, 到处制造纠纷的人

ЗАКОЛОТНИК

див. непокірний

ЗАКОЛОТНИК

Rebel, mutineer, insurgent, insurrectionist

ЗАКОЛОТНИК

ім (бунтар, бунтівник, повстанець) insurgent; mutineer; rebel

ЗАКОЛОТНИК

(учасник заколоту) бунтар, бунтівник, розм. путчист.

ЗАКОЛОТНИК

заколо́тник іменник чоловічого роду, істота

ЗАКОЛОТНИК

insurgencyt, insurrectionist, rebel, rioter

ЗАКОЛОТНИК

-а m buntownik; mąciciel

ЗАКОЛОТНИК

заколотник, -а

ЗАКОЛОТНИК

მეამბოხე

T: 141