Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИ розм., ЗАГОМОНІ́ТИ розм., ЗАМО́ВИТИ заст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯ розм. (звер... смотреть
-ую, -уєш, недок., забалакати, -аю, -аєш, док., розм. 1) неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким-небудь. || тільки док. Почати ... смотреть
замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка. 1. Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. Ю. Тарновський); Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко). забала́кувати зу́би. — Ти мені зуби не забалакуй, я без твого Аристофана коників чула (О. Гончар). 2. Вводити в оману, дурити когось. — У нас її (філоксери) нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський); — Умієш ти (цигане) замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах).... смотреть
-ую, -уєш, недок. , забалакати, -аю, -аєш, док. , розм. 1》 неперех. Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким-небудь.|| тільки док. Поч... смотреть
хохл. (загаварівать) замовляти
забала́кувати дієслово недоконаного виду