ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́Т... смотреть
недок. довершувати, док. довершитиto complete; to crown
див. довершувати.
(-шу, -шиш) док.; мол. Досягти оргазму.
доверши́ти дієслово доконаного виду
див. довершувати.